Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Економічна ситуація наприкінці року свідчить про поступове відновлення ділової активності в результаті адаптації економічних суб’єктів до карантинних обмежень»

Голова Ради НБУ Богдан Данилишин: «Економічна ситуація наприкінці року свідчить про поступове відновлення ділової активності в результаті адаптації економічних суб’єктів до карантинних обмежень»
141193 ПЕРЕГЛЯДІВ

Особистий експертний Прес-дайджест Голови Ради НБУ Богдана Михайловича Данилишина щодо ситуації в економіці та на фінансових ринках

Економічна ситуація

Економічна ситуація наприкінці року свідчить про поступове відновлення ділової активності в результаті адаптації економічних суб’єктів до карантинних обмежень. Водночас збереження високого рівня невизначеності у майбутньому продовжує стримувати інвестиційний попит.

Падіння промислового виробництва за січень-листопад 2020 року становило 6,2%, незначно уповільнившись порівняно з січнем-жовтнем (-6,8%). При цьому, у листопаді індекс виробництва промислової продукції зріс порівняно з жовтнем на 1,5% (сезонно скоригований) та був на 0,1% нижчий, ніж у листопаді 2019 року (скориговано на ефект календарних днів). Водночас найглибше падіння продовжує спостерігатися у переробній промисловості (-7,8% за 11 місяців 2020 року), яка характеризується вищою часткою доданої вартості в одиниці виробленої продукції. За основними промисловими групами найбільше падіння спостерігається у виробництві товарів інвестиційного призначення (-19,3% у річному вимірі), що свідчить про високий рівень невпевненості економічних агентів у достатності майбутнього попиту, що стримує їх від інвестицій у виробництво.

Рівень безробіття в Україні серед осіб працездатного віку (за методологією МОП) у 3 кварталі 2020 року зріс до 9,5% порівняно з 7,3% у відповідному кварталі 2019 року. Кількість безробітного населення у віці 15–70 років становила 1,7 млн. осіб. Найвищий рівень безробіття спостерігався у Донецькі та Луганській областях (понад 15%), найнижчий – у Київській та Харківській областях, а також у м. Києві (до 7%).

При цьому, заборгованість із заробітної плати станом на 1 грудня 2020 року досягла історичного максимуму, перевищивши 4 млрд. гривень, з яких 2/3 (або 2,7 млрд. гривень) – заборгованість економічно активних підприємств, діяльність яких в умовах коронакризи є збитковою. Так, чистий збиток великих та середніх підприємств (без урахування результатів діяльності банків та тимчасово окупованих територій) за 9 місяців 2020 року становив майже 90 млрд. гривень. Найвищий рівень збитковості спостерігався у галузях мистецтва, спорту, розваг та відпочинку (-40,9%) та тимчасового розміщення та організації харчування (-19,3%).

Вищезазначені тенденції свідчать про слабкість внутрішнього попиту в умовах кризи та необхідність його стимулювання з боку держави для підтримання рентабельності підприємств та збереження робочих місць.

Середня номінальна заробітна плата штатного працівника підприємств, установ та організацій у листопаді 2020р. зросла відносно листопада 2019 р. на 12,2% майже до 12 тис. гривень. В результаті рівень середньої заробітної плати в економіці перевищив рівень мінімальної заробітної плати (5 тис. грн.) у 2,4 рази. Підвищення МЗП з 1 січня 2021 року до 6 тис. гривень дозволить зменшити це співвідношення до дворазового рівня, що відповідатиме значенню відповідного показника у країнах Центральної та Східної Європи (від 1,9 до 2,7).

Бюджетна сфера

28 грудня Президентом України було підписано Закон про Державний бюджет України на 2021 рік, основні параметри якого спрямовані на стимулювання попиту у відповідь на кризові явища в економіці. Як і у 2020 році, наступного року фіскальна політика буде стимулюючою, і державний бюджет буде надавати в економіку більше коштів, ніж вилучатиме з неї: первинний дефіцит 2021 р. заплановано у обсязі 85 млрд. грн. або 1,9% ВВП.

Виклики економічної кризи зумовили суттєве зростання видатків, основними пріоритетами яких є медицина, інфраструктура, оборона. Суттєву увагу в Державному бюджеті 2021 р. приділено фінансуванню видатків з високим мультиплікаційним ефектом – на підтримку реального сектору та розвиток інфраструктури. Такі видатки дозволяють підтримати економічне зростання в період після кризи та можуть бути згорнуті при виникненні труднощів із фінансуванням бюджету без гострих соціальних наслідків.

Зокрема, на розвиток дорожньої інфраструктури передбачено виділення 150 млрд. гривень бюджетних коштів (+20.7 млрд. грн.); на цілі кредитної підтримки суб’єктів бізнесу передбачено 89 млрд. грн. державних гарантій, з яких 10 млрд. грн. – портфельні гарантії за кредитами МСБ; на розширення діяльності експортно-кредитного агентства – 1,8 млрд. гривень; на компенсацію відсотків за кредитами програми «Доступні кредити 5-7-9%» - 2 млрд. гривень; фінансову підтримку сільськогосподарських виробників передбачено збільшити до 4,5 млрд. грн.

Водночас спроможність Уряду здійснити заплановані видатки залежатиме від ефективності залучення фінансування, яке з урахуванням потреб у погашенні боргу та покритті дефіциту, планується у рекордному для України обсязі – близько 702 млрд. гривень або 16% ВВП. Оскільки майже 80% потреб у фінансуванні бюджету передбачається покривати за рахунок внутрішніх запозичень, це ставить відповідні вимоги щодо місткості та ліквідності ринку ОВДП.

На сьогодні банківський сектор виступає найбільшим покупцем державних облігацій, придбавши з початку 2020 року ОВДП на суму 174,3 млрд. гривень. В результаті, частка банківського сектору у структурі власників державного боргу досягла 52,4%, що є історично найбільшим значенням та перевищує відповідний показник в інших країнах Європи.

Вкладення в ОВДП набувають домінуючої ролі і у структурі активів банків України. Частка ОВДП у структурі чистих активів банків на 01.11.2020 досягла 25,7% (+3,3 відс. пунктів з початку року), у тому числі державних банків – 38,6% (+4,0 відс. пунктів з початку року), що ускладнює подальше збільшення портфелів ОВДП банками без шкоди для кредитування економіки. Проценти, отримані банками за ОВДП, вже три роки поспіль становлять понад 20% в структурі процентних доходів та майже 40% процентної маржі банків.

Оскільки подальше стимулювання вкладень банків в ОВДП матиме негативний вплив на доступність фінансових ресурсів для економіки та ускладнить її відновлення після коронакризи, для забезпечення розширення державного попиту, передбаченого Державним бюджетом України на 2021 рік, Уряду спільно з Національним банком необхідно забезпечити злагоджений процес фінансування Державного бюджету, у тому числі шляхом прискорення розроблення та впровадження стратегії участі Національного банку України в операціях на відкритому ринку. Відповідне рішення було прийняте Радою Національного банку на засіданні 15 грудня 2020 року.

Валютний ринок

Динаміка обмінного курсу гривні до долара США на міжбанківському валютному ринку упродовж минулого тижня мала тенденцію до зростання (+2,0% за тиждень) в результаті збільшення попиту на іноземну валюту з боку клієнтів банків на тлі скорочення її пропозиції. Обсяг продажу іноземної валюти Національним банком за минулий тиждень становив 43,1 млн. доларів США, а чиста купівля з початку грудня – 335,5 млн. доларів США.

Одним із факторів скорочення пропозиції іноземної валюти стало зменшення попиту нерезидентів на гривневі ОВДП. Обсяг ОВДП у власності нерезидентів за минулий тиждень зріс на 1,5 млрд. гривень, що вчетверо менше ніж за попередній тиждень (5,9 млрд. гривень).

Міжнародні резерви НБУ на 28.12.2020 залишалися на рівні близькому до 8-річного максимуму – понад 28.5 млрд. доларів США, збільшившись з початку року на 3,2 млрд. доларів США. Сальдо валютних інтервенцій НБУ з початку року становило 1,1 млрд. доларів США.

Фінансовий сектор

Обсяг гривневої ліквідності банківської системи становить 177 млрд. гривень, з яких обсяг „вільної” ліквідності (понад рівень обов’язкових резервів) становить 122,6 млрд. гривень. Це дозволяє утримувати короткострокові ставки на міжбанківському ринку на рівні ставок за депозитними сертифікатами НБУ (нижня межа операційного коридору монетарної політики).

Загальний обсяг коштів, наданих банкам шляхом проведення Національним банком операцій з підтримання ліквідності банків за минулий тиждень становив 6 245 млн. гривень, у тому числі шляхом тендеру з надання рефінансування строком на 85 днів – 5 160 млн. гривень (з них АТ „Ощадбанк – 5 млрд. гривень) за ключовою ставкою НБУ (6%). Загальна заборгованість платоспроможних банків за кредитами рефінансування НБУ становить 60,9 млрд. гривень.

Автор : Голова Ради НБУ Богдан Данилишин 

Теги: Богдан Данилишин,Голова ради НБУ Богдан Данилишин , Голова Ради НБУ,НБУ,Банківська система України ,Банки