ІСУС НЕ ХОТІВ ПОМИРАТИ? ЧОГО БОЯВСЯ І ПРО ЩО МОЛИВСЯ ХРИСТОС В ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДУ?

ІСУС НЕ ХОТІВ ПОМИРАТИ? ЧОГО БОЯВСЯ І ПРО ЩО МОЛИВСЯ ХРИСТОС В ГЕТСИМАНСЬКОМУ САДУ?
12 ПЕРЕГЛЯДІВ

Перед тим, як добровільно пожертвувати Собою для порятунку всього людства, Ісус вирушив помолитися Отцеві. Молитва в Гетсиманському саду була найскладнішою в Його в житті. Чи хотів Ісус помирати? Чого Він боявся і про що молився в Гетсиманії?

У Гетсиманському саду (Мк.14: 32-42) Ісус відчуває найсильніший людський страх перед смертю, а також “богозалишеністю” на хресті. При цьому характерно, що інтенсивне звертання до Бога «Авва» в Гетсиманії використовується там і тільки там, де цей стосунок до Отця докорінно ставиться під сумнів. У будь-якій  боротьбі Ісус безумовно дотримується зв’язку зі своїм Отцем. Христос в годину свого безсилля найбільшою мірою виявляє те, що Він є Син. 

Дивлячись на Ісуса в саду, ми бачимо ту Його сторону, яка рідко відкривається в Євангеліях: вразливість Його людської природи. Він був в повному розумінні Богом, але він же був і в повному сенсі людиною.

Найбільша битва, яку Ісус провів, будучи на землі, відбулася саме в Гетсиманському саду.

У пустелі Христос боровся з дияволом (Мт.4: 1-11); в саду ж Він боровся із Самим Собою – зі Своїм людським єством.

Для Ісуса Гетсиманія насамперед була місцем відчаю.«Гетсиманія» означає «прес для видавлювання олії». Ця назва відповідає випадку: сюди Ісус прийшов тоді, коли на Нього всією вагою давили прийдешні події.

Хоча багато людей пізнали біль і смерть, нікому не довелося знести такі муки, яких зазнав Господь. 

Гетсиманія стала для Ісуса не тільки місцем душевних мук. Вона виявилася також місцем розчарування. Як правило, Христос завжди молився на самоті. Однак цього разу Він потребував присутності друзів. Прямуючи вглиб саду, Христос «взяв з Собою Петра, Якова та Івана» (Мк.14: 33). Він попросив їх: «Побудьте тут і пильнуйте зі Мною» (Мт. 26: 38). А що ж вони? Вони заснули.

Сад також виявився місцем, де Ісус був всіма залишений. Коли Христос потребував присутності своїх друзів, вони спали. А під кінець «всі учні втекли» (Мт. 26: 56).

Але Гетсиманія була не тільки полем битви; вона також стала полем перемоги.

По-перше, слід сказати, що сад був місцем моління. Ісус прийшов в сад з однією метою – помолитися. Христос завжди молився напередодні або під час важливих подій у Своєму житті, так і цього разу.

Гетсиманія була також і місцем покори. Щоразу, коли Христос молився, Він виявляв все більшу покірність волі Свого Отця. Спочатку Він благав: «Отче мій, якщо можливо, нехай мине ця чаша мене. Однак не як я бажаю, лише – як ти.»(Мт. 26: 39). Молячись вдруге, Він сказав: «Отче мій, коли ця чаша не може минути, щоб я її не пив, хай буде твоя воля!» (Мт. 26: 42). Нарешті, коли Він помолився втретє, у Нього з’явилися сили сказати: «Чашу, яку дав мені Отець, – чи не мав би я її пити?» (Ін.18: 11).

Коли натовп накинувся на Ісуса, не мотузки втримали Його від того, щоб сховатися, а воля Отця.

 

Адаптація Тетяни Трачук

 

 

Джерело:https://dyvensvit.org/top/1024865/?fbclid=IwAR0kYjVIAp2l0EiDO52HBhKYHqiuOMVAaWb0E2i4cBYw_a3yeh8v-Y78MBM

Теги: Ваша Надія,Федор Олексюк,(Мк.14: 32-42),(Мт.4: 1-11),Ісус Христос,(Мк.14: 33),(Мт. 26: 38), (Мт. 26: 56),Гетсиманія,(Мт. 26: 39),(Мт. 26: 42),(Ін.18: 11),Тетяна Трачук